АНАЛІТИКА > ЕКОНОМІКА

 

ЩОДО ДЕЯКИХ АСПЕКТІВ діяльності суб'єктІВ малого підприємництва

 

2009-06-16

 

Поняття  “суб’єкт  малого  підприємництва“ вперше було введено Указом Президента України “Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва” від 3 липня 1998 року №727/99. Також, в рамках Національної програми сприяння розвитку малого бізнесу було прийнято Закон України “Про державну підтримку суб’єктів малого підприємництва” від 19 жовтня 2000 року №2063-ІІІ. Відповідно до цієї нормативної бази суб’єктами малого підприємництва є:

 

1) фізичні особи, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення  юридичної  особи  і  у  трудових  відносинах  з  якими, включаючи членів  їх  сімей, протягом року перебуває не більше 10 осіб та обсяг виручки яких від реалізації  продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 500 тис. гривень;

 

2) юридичні особи – суб'єкти підприємницької діяльності будь-якої організаційно-правової форми та форми власності, в яких за рік середньооблікова чисельність працюючих не перевищує 50 осіб, а обсяг річного валового доходу не перевищує 70 млн грн.

               

Водночас існує низка інших обмежень щодо діяльності суб’єктів малого підприємництва. А саме, до суб’єктів малого підприємництва не можуть відноситися: довірчі  товариства, страхові компанії,  банки,  ломбарди, інші фінансово-кредитні та небанківські фінансові установи, суб'єкти підприємницької діяльності, які провадять діяльність у сфері грального бізнесу, здійснюють обмін іноземної валюти, які є виробниками та імпортерами підакцизних товарів, а також суб'єкти підприємницької діяльності, у статутному капіталі яких частка вкладів, що належить юридичним особам – засновникам та учасникам цих суб'єктів, які не є суб'єктами малого підприємництва, перевищує 25 відсотків.

               

Нещодавно відбулися деякі зміни у законодавчій базі, зокрема відбулося коригування максимального обсягу річного валового доходу, що обмежує діяльність суб’єктів малого підприємництва. А саме, згідно останніх змін до Закону України “Про державну підтримку суб’єктів малого підприємництва”, обсяг річного валового доходу не перевищує 70 млн грн.. До цього він становив 500 тис. євро у гривневому еквіваленті. Загалом, ці зміни не впливають на діяльність суб’єктів малого підприємництва, оскільки Закон України “Про державну підтримку малого підприємництва” не є законом про оподаткування. Це означає, що суб’єкти малого підприємництва у своїй діяльності керуються Указом Президента України “Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва”, згідно якого обсяг виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не повинен перевищувати 1 млн. гривень. Тому тільки з прийняттям закону про спрощену систему оподаткування і внесенням до нього відповідних змін для суб’єктів малого підприємництва можливі податкові наслідки.

 

Слід зазначити, згідно чинного законодавства поняття “суб’єкта малого підприємництва” та “малого підприємства” не ототожнюється, але частково виконується. Тобто, до категорії малих підприємств відносяться усі суб’єкти підприємницької діяльності – юридичні особи, проте не всі з них будуть претендувати на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності.

 

Йде мова про критерії віднесення підприємств до категорії малих та суб’єктів малого підприємництва, а саме щодо кількості працюючих та обсягу валового доходу від реалізації продукції (робіт, послуг) за рік . У разі виконання критерію щодо кількості працюючих до 50 осіб та обсягу виручки від реалізації продукції (робіт, послуг) за рік до 1 млн. грн., підприємство буде відноситися до малого підприємства і при цьому, претендуватиме на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності. Проте, у разі перевищення обсягу валового доходу від реалізації продукції (робіт, послуг) за рік більше 1 млн. грн. і , водночас, менше 70 млн. грн. – підприємство буде відноситися до малого підприємства, проте втрачатиме основну перевагу діяльності суб’єкта підприємницької діяльності – можливості переходу на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності. Схематично взаємов’язок понять “мале підприємство”, “суб’єкт малого підприємництва”, “суб’єкт підприємницької діяльності” та “спрощена система оподаткування, обліку та звітності” подано у рис.1.

 

 

Мале підприємство***

чисельність працюючих до 50 осіб***

обсяг виручки не перевищує 70 млн грн.***

.

Cуб’єкт малого підприємництва**

Суб'єкт підприємницької діяльності – фізична особа:

чисельність працюючих до 10 осіб*

обсяг виручки не перевищує 500 тис. грн.* 

 

Субєкт підприємницької діяльності – юридична особа:

чисельність працюючих до 50 осіб*

обсяг виручки не перевищує 1 млн. грн.*

 

Спрощена система оподаткування, обліку та звітності*

 

 

 

 

* згідно Указу Президента України “Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва” від 3.07.1998 року №727/98 (в редакції від 30.06.2005 на підставі Закону України “Про внесення змін до деяких законів України” №2642-15)

 

** згідно Закону України “Про державну підтримку малого підприємництва” від 19.10.2000 №2063-III р. (в редакції від 07.10.2008 р. на підставі Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань регулювання підприємницької діяльності” №523-17)

 

*** згідно Господарського кодексу України від 16.01.2003 №436-ІV (в редакції від 30.04.2009 на підставі Закону України “Про акціонерні товариства” №514-17).

  

Рисунок 1. Взаємов’язок понять “мале підприємство”, “суб’єкт малого підприємництва”, “суб’єкт підприємницької діяльності” та “спрощена система оподаткування, обліку та звітності”

 

Варто зазначити, що до 2004 року існувало ще одне обмеження, пов’язане з дією Закону України “Про підприємства в Україні” від 27.03.1991 р. №887–XII. Згідно цього нормативного акту існував критерій віднесення  підприємств  до  категорії малих, а  саме – чисельність працюючих залежно від галузі, до якої належить підприємство, що перевищував гранично допустиму чисельність працюючих у 50 осіб. Наприклад, установи науки і наукового обслуговування відносилися до малих підприємств, якщо чисельність їх працівників не перевищує 100 осіб, а підприємства промисловості і будівництва – 200  осіб. Таким чином, підприємство могло бути малим щодо обсягу виручки і при цьому не відноситися до суб’єктів малого підприємництва через невиконання обмеження чисельності працюючих. Як наслідок такі підприємства не могли застосовувати спрощену систему бухгалтерського обліку та звітності. З 1 січня 2004 року даний закон втратив чинність, внаслідок чого критерій відносно кількості працюючих зникнув (для юридичних осіб).           

 

Як вже зазначалось, найбільшою перевагою діяльності суб’єкта малого підприємництва є можливість застосування спрощеної системи оподаткування, бухгалтерського обліку та звітності, яка передбачає:

 

1) заміну сплати  встановлених  законодавством податків і зборів (обов'язкових платежів) сплатою   єдиного податку;

 

2) застосування спрощеної форми бухгалтерського обліку та звітності.

               

Спрощена система оподаткування, бухгалтерського  обліку та звітності  може  застосовуватися поряд з діючою загальною системою оподаткування, бухгалтерського обліку та звітності, передбаченою законодавством, на вибір суб'єкта малого підприємництва.

               

На спрощену систему оподаткування, обліку та звітності претендують як юридичні особи, так і фізичні.

 

Суб'єкти малого підприємництва – фізичні особи отримують право на оподаткування доходів за єдиним податком у разі отримання Cвідоцтва про сплату єдиного податку.

 

Ставка єдиного податку для суб'єктів малого підприємництва – фізичних осіб встановлюється місцевими радами за місцем їх державної реєстрації залежно від виду діяльності і становить від 20 до 200 гривень на місяць, які суб'єкт малого підприємництва зобов’язаний сплачувати не пізніше 20 числа наступного місяця на окремий рахунок відділень Державного казначейства України. У разі коли фізична особа – суб'єкт малого підприємництва здійснює кілька видів підприємницької діяльності, для  яких установлено різні ставки єдиного податку, нею придбавається одне свідоцтво і сплачується єдиний податок, що не перевищує встановленої максимальної ставки.

 

У разі коли платник єдиного податку здійснює підприємницьку діяльність з  використанням  найманої  праці  або  за  участю  у підприємницькій  діяльності  членів  його сім'ї, ставка єдиного податку збільшується на 50 відсотків за кожну особу.

 

Суб'єкт підприємницької діяльності – фізична особа, яка сплачує єдиний податок,  звільняється від обов'язку нарахування, відрахування та перерахування до державних цільових фондів зборів, пов'язаних з виплатою заробітної плати працівникам, які перебувають з ним у трудових відносинах, включаючи членів його сім'ї.

 

Доходи, отримані від здійснення підприємницької діяльності, що обкладається єдиним податком, не включаються до складу сукупного оподатковуваного доходу за підсумками звітного року такого платника  та  осіб,  що  перебувають з ним у трудових відносинах, а сплачена сума єдиного податку є остаточною і не включається до перерахунку загальних  податкових зобов'язань як самого платника податку, так і осіб, які перебувають з ним у трудових відносинах, включаючи членів його сім'ї, які беруть участь у підприємницькій діяльності.

               

Юридична особа, яка займається підприємницькою діяльністю, має право перейти на спрощену систему оподаткування шляхом отримання Cвідоцтва про право сплати єдиного податку суб’єктом малого підприємництва — юридичною особою.

 

Суб'єкт підприємницької діяльності – юридична особа, який перейшов на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, самостійно обирає одну з наступних ставок єдиного податку:

 

6 відсотків суми виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) без урахування акцизного збору у разі сплати податку на додану;

 

10 відсотків суми виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), за винятком акцизного збору, у разі включення податку на додану вартість до складу єдиного податку.

 

Юридичні особи, яким надано право вести спрощений облік відповідно до Указу Президента України “Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва”, ведуть бухгалтерський облік і подають фінансову звітність, як і всі інші підприємства.

 

Для суб’єктів малого підприємництва і представництв іноземних суб’єктів господарської діяльності           П(С)БО 25 “Звіт суб’єкта малого підприємництва” встановлює скорочену за показниками фінансову звітність у складі Балансу і Звіту про фінансові результати (табл.1).

 

Таблиця 1

Фінансова звітність суб’єкта малого підприємництва

Фінансовий звіт суб’єкта малого підприємництва Інформація Період
Баланс Форма №1-м

про фінансовий стан підприємства

на звітну дату
Звіт про фінансові результати Форма №2-м про доходи, витрати, прибутки і збитки за звітний період

Для узагальнення інформації у бухгалтерському обліку суб’єктів малого підприємництва застосовують скорочений План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій. Відповідно до інструкції про його застосування та на його основі складають фінансову звітність.

Звітним періодом для складання фінансової звітності є календарний рік. Проміжна звітність складається щоквартально наростаючим підсумком з початку звітного року в складі Балансу та Звіту про фінансові результати. Баланс підприємства складається станом на кінець останнього дня кварталу (року). Узагальнення щодо звітного періоду для складання фінансової звітності суб’єкта малого підприємництва наведено в табл.2

 

Таблиця 2

Звітний період для складання фінансової звітності

суб’єкта малого підприємництва

Форми звітності

Проміжна звітність

Звітний період

Перший квартал

01.01 — 31.03

Півріччя

01.01 — 30.06

Дев’ять місяців 01.01 — 30.09

Річна фінансова звітність
01.01 — 31.12

Баланс,

форма №1-м

На 31.03

На 30.06

На 30.09

На 31.12

Звіт про фінансові результати,

форма №2-м

За період 01.01 — 31.03

За період 01.01 — 30.06

За період

01.01 — 30.09

За період

01.01 — 31.12

Платники єдиного  податку – юридичні  особи ведуть податковий облік за тими податками, платниками яких вони є.

Згідно П(с)БО 25 “Фінансвоий звіт суб’єкта малого підприємництва” cуб'єкт малого  підприємництва – юридична особа зобов'язана вести Книгу обліку доходів та витрат і Касову книгу.

За результатами господарської діяльності за звітний (податковий) період (квартал) суб'єкти малого  підприємництва – юридичні особи подають до органу державної податкової служби до 20 числа місяця, що наступає за звітним (податковим) періодом, Розрахунок про сплату єдиного податку, акцизного збору і, в разі обрання ними  єдиного податку за ставкою 6 відсотків, Розрахунок про сплату податку на додану вартість, а також платіжні доручення на сплату єдиного податку за звітний період з позначкою банку про зарахування коштів (табл.3).

 

Таблиця 3

Форми обліку та звітності, які суб’єкт малого підприємництва на спрощеній системі

оподаткування, обліку та звітності зобовязнаий вести та звітувати

Форми обліку

Форми звітності

1. Книга обліку доходів та витрат суб’єкта малого підприємництва — юридичної особи, яка застосовує спрощену систему оподаткування, обліку та звітності на 200__/200__ рік

1. Розрахунок сплати єдиного податку суб’єктом
малого підприємництва — юридичною особою

2. Розрахунки сплати акцизного збору

2. Касова книга

3. Податкова декларація з податку на
додану вартість (для 6%).

 

Суб'єкти підприємницької діяльності – юридичні особи сплачують єдиний податок щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця на окремий рахунок відділень Державного казначейства України.

 

Центр політологічного та економічного аналізу "Київ - ХХІ"

 

Copyright by "Центр політологічного та економічного аналізу "Київ - ХХІ"