АНАЛІТИКА > ПРАВО

 

 

Чи залишиться місцеве самоврядування в ролі Попелюшки?

 

 

Наближаються чергові парламентські вибори, вибори міських голів та представницьких органів місцевого самоврядування. Кандидати, політичні партії і блоки обіцяють виборцям золоті гори, але зараз мало хто задумується над тим як вони будуть виконувати свої обіцянки.

 

Сьогодні основні політичні сили найбільше уваги приділяють агітації за списки кандидатів у депутати Верховної Ради України, а вибори до органів місцевого самоврядування їх цікавлять значно менше. Очевидно, що цьому є свої причини. В Україні практично всі важливі питання вирішуються центральними органами державної влади, а місцеве самоврядування все ще залишається в ролі Попелюшки і не має значного впливу на процеси, які відбуваються в країні. Така ситуація не є нормальною, оскільки надмірна централізація породжує надмірну бюрократизацію, що зменшує ефективність державного управління і створює сприятливі умови для розвитку корупції.

 

Досвід сучасних високорозвинених країн свідчить про те, що економічне зростання починається тоді, коли держава дає більше свободи місцевому самоврядуванню та створює сприятливі умови для розвитку ділової активності. В результаті підприємці заробляють більше грошей, сплачують більше податків, що в цілому позитивно впливає на формування бюджетів усіх рівнів та дає можливість органам виконавчої влади проводити збалансовану соціальну політику.

 

Тепер повернемось до питань, безпосередньо пов’язаних із діяльністю органів місцевого самоврядування. Однією із проблем, які заважають розвиткові місцевого самоврядування, є відсутність достатніх коштів для забезпечення нормального функціонування комунального господарства та утримання соціальної сфери. Крім того, що існують проблеми на законодавчому рівні, ще більші проблеми лежать у політичній площині. В першу чергу це стосується ставлення центральних органів державної влади до місцевого самоврядування. Сьогодні очевидним є той факт, що влада не готова до проведення необхідних реформ і не зацікавлена в нормальному розвиткові місцевого самоврядування. Підтвердженням цього може бути приклад негативного ставлення влади ( як старої так і нової) до місцевого самоврядування у місті Вишгороді Київської області.

 

Загальновідомим є той факт, що уже протягом кількох років триває конфлікт між органами місцевого самоврядування міста Вишгорода та Вишгородською районною радою. Суть цього конфлікту полягає в тому, що у 2001 році Вишгородською районною радою в односторонньому порядку прийнято рішення, згідно з яким зменшено межі землекористування Вишгородської міської ради з 4846,3 га до 506,2 га.

 

Вишгородська міська рада відразу оскаржила рішення районної ради до суду і Господарський суд Київської області у своєму рішенні від 12.06.02. у справі 111 / 9 – 02 визнав недійсним рішення Вишгородської районної ради «Про хід виконання земельної реформи в районі та уточнення меж територій деяких сільських рад» від 22.03.01р. № 202-15- ХХІІІ в частині, що стосується встановлення і зміни меж території Вишгородської міської ради.

 

Господарським судом Київської області 11.01.2005 р. було прийнято іще одне рішення яким визнано недійсним п.2 рішення Вишгородської райради «Про зміну меж населених пунктів с. Глібівна, с. Нижча Дубечня, с. Нові Петрівці, с. Старі Петрівці, с. Хотянівка, с. Осицина, с. Вища Дубечня, с. Пірново, с. Сувид, с. Синяк, с. Раківна, с. Червоне» від 20.12.01р. № 246-18-ХХІІІ в частині, що стосується встановлення і зміни меж території Вишгородської міської ради.

 

Судом встановлено, що, приймаючи рішення про зміну меж міста Вишгорода, Вишгородська районна рада вийшла за межі наданих їй законом повноважень. У рішенні суду вказано на те, що рішення Вишгородської районної ради суперечить статті 6 Європейської хартії місцевого самоврядування де визначено, що зміни територіальних кордонів місцевих властей не можуть здійснюватись без попереднього з’ясування думки відповідних місцевих громад. Суд чи не вперше в Україні зробив пряме посилання на юридичні норми Європейської хартії місцевого самоврядування, виходячи з огляду на те, що у 1996 році Україна приєдналась до Хартії, а після її ратифікації Верховною Радою України юридичні норми Європейської хартії місцевого самоврядування стали частиною нашого національного законодавства.

 

Після того як в судовому порядку рішення Вишгородської районної ради № 202-15-ХХІІІ від 22.03.2001р. та № 246-18-ХХІІІ від 20.12.2001р. в частині, що стосується зміни меж території Вишгородської міської ради, були визнані незаконними, сторони мали керуватись рішенням 8 сесії Вишгородської районної ради ХХІ скликання від 11.07.1991 року, де було погоджено і затверджено межі всіх населених пунктів Вишгородського району, а за Вишгородською міською радою закріплено 4846,3 га земельних ресурсів. Незважаючи на те, що суд визнав рішення Вишгородської районної ради незаконними, рішення судів не були виконані, хоча за невиконання рішення суду чинним законодавством України передбачено кримінальну відповідальність.

 

Чому не виконувались судові рішення під час перебування на посаді Президента України Леоніда Кучми зрозуміло. Справа в тому, що в основі конфлікту між Вишгородською міською та Вишгородською районною радами були політичні мотиви. Вишгородська районна рада в односторонньому порядку прийняла незаконне рішення про зміну меж міста Вишгорода лише з однією метою: відібрати у міста частину земель, на яких знаходяться основні платники податків, позбавити міського голову Олександра Кімлача фінансових ресурсів, не дати йому можливості ефективно управляти комунальним господарством, дискредитувати міського голову в очах виборців і таким чином усунути із займаної посади.

 

Саме таку мету ставили перед собою тодішні керівники Київської обласної та Вишгородської районної державних адміністрацій Анатолій Засуха та Василь Мельник. Вишгородська районна рада була лише зручним інструментом для реалізації цього плану. Ні для кого не секрет, що Вишгородський міський голова Олександр Кімлач давно знаходився в опозиції до влади, а до того ще й відкрито підтримав кандидатуру Віктора Ющенка на пост Президента України. Влада була зацікавлена в усуненні Олександра Кімлача із займаної посади, оскільки останній у значній мірі міг перешкоджати фальсифікації виборів на користь провладного кандидата. Тільки так можна пояснити той факт, що ні Київська обласна, ні Вишгородська районна державні адміністрації, ні правоохоронні органи не реагували належним чином на грубі порушення законів України і невиконання судових рішень.

 

Після обрання Президентом України Віктора Ющенка всі сподівались, що законність буде відновлено, але конфлікт між м. Вишгородом і Вишгородською районною радою триває. Навіть після того як Президент Ющенко призначив на посаду голови Київської обласної державної адміністрації Євгена Жовтяка, давнього опонента екс-керівника Київської обладміністрації Анатолія Засухи, ситуація з дотриманням законності в Київській області продовжує залишатись складною.

 

Відповідно до Закону України «Про місцеві державні адміністрації» голова облдержадміністрації має забезпечувати виконання Конституції та законів України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України та інших органів державної влади на території Київської області. Місцеві державні адміністрації згідно із законом мають взаємодіяти з сільськими, селищними і міськими радами, сприяти їм у здійсненні власних повноважень органів місцевого самоврядування. Саме тому після призначення на посаду Євген Жовтяк мав порушити питання про скасування незаконного рішення Вишгородської районної ради в частині, що стосується зміни меж міста Вишгорода та притягнення до кримінальної відповідальності осіб, винних у невиконанні відповідних рішень судових органів. Враховуючи те, що крім прийняття незаконних рішень щодо зміни меж міста Вишгорода Вишгородська районна рада прийняла ще одне незаконне рішення, яким виділила земельну ділянку в центрі м. Вишгорода під будівництво багатоквартирного будинку, потрібно було ставити питання і про дострокове припинення повноважень Вишгородської районної ради, з огляду на те, що таке рішення явно виходить за межі компетенції районної ради. Відповідно до статті 33 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» таке рішення мала право приймати лише Вишгородська міська рада. Те, що Вишгородська районна рада свідомо та систематично приймала рішення, які суперечать законам України це факт, підтверджений у судовому порядку. При цьому районна рада постійно ігнорувала вимоги компетентних органів про приведення своїх рішень у відповідність до чинного законодавства України. У такому випадку згідно зі ст. 78 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» повноваження Вишгородської районної ради мали бути достроково припинені. Відповідно до статті 39 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» це питання перед Верховною Радою України мав порушити голова Київської обласної державної адміністрації Євген Жовтяк, але він цього не зробив і сьогодні уже відомо чому. Голова Київської обласної державної адміністрації Євген Жовтяк та голова Вишгородської райдержадміністрації Ростислав Єрема вирішили самі скористатись плодами незаконної діяльності своїх попередників і вже роздають землі, які належать територіальній громаді м. Вишгорода.

 

Так, 13.07.2005р., голова Вишгородської районної державної адміністрації Єрема Р.М. підписує лист-погодження про місце розташування митного терміналу та автостоянки автомобілів на земельній ділянці площею близько 3,0 га на території Новопетрівської сільської ради Вишгородського району Київської області за рахунок земель запасу сільської ради . Не заперечує проти розташування цього об’єкта і Є.Жовтяк. На перший погляд все нормально, але є одне «але». Справа в тому, що об’єкт має бути розташовано на території Вишгородської міської ради. Дихати кіптявою від великовантажних автомобілів будуть жителі міста Вишгорода, а не села Нові Петрівці, екологічна і санітарно-гігієнічна ситуація також буде погіршуватись у Вишгороді, а податки від діяльності підприємства буде отримувати сільська рада села Нові Петрівці, незважаючи на те, що це село знаходиться в 3 км від Вишгорода і не має ніякого законного права на земельну ділянку, яку їх сільська рада виділяє для розташування митного терміналу. У зв’язку з повним ігноруванням законів України та рішень судових органів посадовими особами Вишгородської районної ради, а також керівниками обласної та районної державних адміністрацій у Вишгороді загострюється соціально-політична ситуація. Наслідком того, що Вишгороду до цього часу не повернені землі, на яких знаходяться основні платники податків, є те, що у міському бюджеті відсутні кошти на вирішення важливих соціальних питань. Саме через відсутність коштів Вишгородська міська влада не може своєчасно виконувати ремонтно-профілактичні роботи, належним чином утримувати комунальне господарство та здійснювати інші заходи, необхідні для забезпечення життєдіяльності міста. Тепер ще виникла і проблема з розміщенням екологічно шкідливого об’єкта, який буде негативно впливати на здоров”я мешканців Вишгорода і при цьому не сплачувати жодної копійки в міський бюджет .

 

Незаконні рішення Вишгородської районної ради та бездіяльність Київської обласної державної адміністрації призвели до того, що у Вишгороді не може нормально функціонувати місцеве самоврядування і виконувати покладені на нього обов’язки. Прикро, що грубі порушення законів України та відверте ігнорування інтересів Вишгородської міської громади не отримали належної оцінки з боку вищого керівництва держави. Ні Президент України, ні Голова Верховної Ради України, ні народні депутати України не сприяли врегулюванню цього конфлікту, хоча до них неодноразово звертались представники міської громади.

 

На жаль, випадків порушення прав місцевих громад в Україні ще досить багато. Ситуація яка склалась у Вишгороді є лише одним із яскравих прикладів беззаконня. У зв’язку з цим виникає питання які перспективи буде мати місцеве самоврядування в Україні у майбутньому? Чого чекати від політиків, які отримають більшість депутатських голосів у парламенті і якою буде політика майбутнього уряду? Відповіді на ці запитання ми скоро отримаємо, але вже сьогодні викликає подив і занепокоєння те, що навіть напередодні виборів жодна політична сила не порушує питання про вирішення проблем місцевого самоврядування. Чи означає це, що і надалі державна політика буде спрямована лише на забезпечення діяльності центральних органів влади, а місцеве самоврядування так і залишиться в ролі Попелюшки. Як буде далі покаже час, але прогнози поки що песимістичні.

 

Олег Березюк
Голова Київського юридичного товариства

(www.academiaprava.kiev.ua)

 

Copyright by "Центр політологічного та економічного аналізу "Київ ХХІ"