АНАЛІТИКА > ЕКОЛОГІЯ

 

 

Про деякі аспекти екологічної ситуації в Києві

 

 

Згідно зі статтею 50 Конституції України, яка гарантує право громадян на безпечне для життя і здоровя довкілля, Всеукраїнська громадська організація “Громадський контроль” і Центр політологічного та економічного аналізу “Київ – ХХІ” на базі досліджень низки екологічних факторів провели аналіз деяких аспектів екологічного стану в Києві. Метою роботи було з’ясувати, чи забезпечуються права громадян на захист життя і здоров’я від негативного впливу, зумовленого забрудненням навколишнього середовища. В ході робіт було досліджено повітря населених місць в столиці, визначено вміст природних та техногенних радіонуклідів у грунті, досліджено грунти на вміст важких металів та нафтопродуктів.

 

Бажаючи верифікувати отримані результати та досягнути максимальної об’єктивності екологічних висновків, 10 червня цього року ЦПЕА “Київ – ХХІ” звернувся до СЕС м.Києва з проханням надати результати аналізів повітря в зоні впливу автомагістралей Києва по планових точках.

 

Всупереч конституційному праву громадян та громадських організацій на вільний доступ до інформації про стан навколишнього середовища та вільне її отримання, що передбачено пунктом “е” статті 9, пунктом “д” статті 21 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища”, керівництво СЕС в особі заступника головного державного санітарного лікаря міста Києва Пастушенка С.Г. відмовило ЦПЕА “Київ – ХХІ” в отриманні результатів досліджень, що проводились Київською міською санепідемстанцією. 17 червня під час прийому вищезгаданим Пастушенком, голові правління ЦПЕА “Київ – ХХІ” було повідомлено про те, що керівництво СЕС м.Києва вирішило відмовити у наданні результатів таких аналізів вищезгаданій громадській організації.

 

Тому ми змушені скористатися лише власними дослідженнями. При здійсненні досліджень застосовувались затверджені Міністерством охорони здоров ’ я України методики.

 

Відбір проб повітря для оцінки його забруднення в зоні впливу автомагістралей м. Києва з інтенсивним рухом проводився 10 – 18 червня переважно в точках, де здійснюється контроль санепідемслужбою м.Києва. При відборі повітря на вміст диоксиду азоту, сірчистого ангідриду та оксиду вуглецю застосовувалися газоаналізатори “Аквілон” та “Палладий – 3”. Відбір повітря здійснювався в зоні найбільшого впливу на людину, тобто на рівні 1 – 1,5 метра над поверхнею. Погодні умови під час відбору проб повітря були наступні: температура повітря – 19 – 22 С, вологість – 47 – 59%, атмосферний тиск – 747 – 749 мм.рт.ст., швидкість вітру – 5 – 12 м/сек.

 

Результати оцінки забруднення атмосферного повітря c умішшю наявних у ньому диоксиду азоту, сірчистого ангідриду та оксиду вуглецю в місцях з недопустимим рівнем забруднення наведені в табл.1.

 

Результати оцінки забруднення атмосферного повітря окремо диоксидом азоту, сірчистим ангідридом та оксидом вуглецю в місцях з недопустимим рівнем забруднення наведені в табл.2.

 

Оцінка забруднення повітря здійснювалася відповідно до розділу 8 Державних санітарних правил охорони атмосферного повітря населених місць (від забруднення хімічними та біологічними речовинами), згідно з якими:

  1. сумарний показник забруднення повітря сумішшю вищезазначених речовин розраховується за формулою: ПЗ = (С1/ГДК1хК1 + С2/ГДК2хК2 + С3/ГДК3хК3)х100, де ПЗ – сумарний показник забруднення (у %); С1, С2, С3 – значення фактичних концентрацій відповідно оксиду вуглецю, диоксиду азоту та сірчистого ангідриду; ГДК1, ГДК2, ГДК3 – значення гранично допустимих концентрацій відповідно оксиду вуглецю, диоксиду азоту та сірчистого ангідриду; К1, К2, К3 – значення коефіцієнтів, які враховують клас небезпечності відповідно оксиду вуглецю, диоксиду азоту та сірчистого ангідриду;

  2. показник гранично допустимого забруднення повітря визначається за формулою: ГДЗ = Ккд х 100%, де Ккд – коефіцієнт комбінованої дії, Ккд = 1,7320508.

Результати, отримані внаслідок проведення відповідних аналізів, перевершили найпесимістичніші очікування наших фахівців.

 

Як видно з таблиць місцями найбільшого забруднення повітря в Києві є:

  • диоксидом азоту (NO2)площа Бесарабська 2 (кратність перевищення гранично допустимого забруднення складає 10,6 – 11,3), де рівень забруднення визначається як дуже небезпечний (відповідно до Державних санітарних правил охорони атмосферного повітря населених місць (від забруднення хімічними і біологічними речовинами) для випадків, коли кратність перевищення ГДЗ становить більше 8, ступінь небезпечності визначається, як дуже небезпечний);

  • сірчистим ангідридом (SO2)перехрестя бульвару Лесі Українки та вулиці Кутузова (кратність перевищення гранично допустимого забруднення складає 5,6 – 6,0), де рівень забруднення визначається як небезпечний;

  • оксидом вуглецю (СO) перехрестя бульвару Лесі Українки та вулиці Кутузова і перехрестя вулиць Саксаганського та Толстого (кратність перевищення гранично допустимого забруднення складає відповідно 2,4 – 2,56 і 2,44 – 2,56), де рівень забруднення визначається як помірно небезпечний.

Найбільше сумішшю диоксиду азоту, сірчистого ангідриду та оксиду вуглецю повітря забруднене у точці відбору проб по вул. Бесарабській, 2, де сумарний показник забруднення повітря складає 1750%.

 

Наведені дані свідчать, що мешкати і працювати у центральній частині столиці України не можна, оскільки це небезпечно для здоров ’ я.

 

Аналіз грунту на вміст природних (калій – 40) та техногенних (штучних) радіонуклідів (цезій – 137) проводився з застосуванням методу гама – спектрального аналізу і виявив серед досліджуваних наступні дві точки найбільшого забруднення:

  • перехрестя вулиць Велика Васильківська та Ковпака;

  • вулиця Червонопрапорна 92.

Результати аналізу вмісту калію–40 та цезію–137 у пробах грунту у цих точках наведено в табл.3.

 

Таблиця3

Точка відбору грунту

Нуклід

Абсолютна активність (Бк)

Питома активність (Бк/кг)

Об’ємна активність (Бк/л)

Похибка

(%)

Перехрестя вул.В.Васильківська – вул. Ковпака

К–40

С s –137

34 6 ,16

350,76

576,89

584,6

34614

350,76

12,5

10,9

Вулиця Червонопрапорна 92

К–40

С s –137

404,41

599,78

404,41

599,78

404,41

599,78

11,3

9,8

 

Аналіз грунту на вміст важких металів (свинцю) та нафтопродуктів проводився згідно з ГОСТ 17.4.4.02–84 (“Охорона природи. Грунти. Методи відбору та підготовки проб для хімічного, бактеріологічного, гельмінтологічного аналізу”) з глибиною відбору 20 см і виявив серед досліджуваних такі дві точки найбільшого забруднення:

  • перехрестя вулиць Велика Васильківська та Ковпака;

  • вулиця Червонопрапорна 92.

Результати аналізу вмісту свинцю та нафтопродуктів у пробах грунту у цих точках наведено в табл.4.

 

Таблиця 4

Точка відбору проби

Показник

Результат аналізу

мг/кг

Гранично допустима концентрація

Перехрестя вул.В.Васильківська – вул. Ковпака

свинець

нафтопродукти

38,3

91,7

32 ,2

Вулиця

Червонопрапорна 92

свинець

нафтопродукти

9,3

39,7

32 ,2

 

Системна оцінка вищезазначених факторів дає підстави зробити висновок, що екологічний стан в столиці характеризується негативними тенденціями, які можуть призвести до небезпечних наслідків. Однією з основних причин такого стану є ігнорування, а в деяких випадках і грубе порушення законодавства. Адже кожен громадянин України має право на достовірну і своєчасну інформацію про стан свого здоров ’ я, здоров ’ я населення, а також про наявні та можливі фактори ризику для здоров ’я та їх ступінь. Таке право гарантується:

  • Конституцією України (ст.50);

  • Конвенцією про доступ до інформації, участь громадськості у прийнятті рішень і доступ до правосуддя з питань, що стосуються навколишнього середовища (ст.4);

  • Законом України “Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя” (ст.4);

  • Законом України “Про охорону навколишнього природного середовища” (ст.9 та ст.21).

Мало того, у Кримінальному кодексі України (ст.238) передбачено кримінальну відповідльність за приховування або перекручення відомостей про екологічний стан або захворюваність населення.

 

Невиконання посадовцями своїх обов’язків у частині, що стосується додержання Конституції та інших актів законодавства України (Закон України “Про державну службу”, ст.10), набуло катастрофічних масштабів.

 

Але найбільш небезпечною є практика, коли державні службовці вступають у зговір або самостійно (використовуючи відпрацьовані раніше схеми) сприяють будівництву об’єктів, які не можуть бути побудовані, зокрема з погляду екології.

 

Широко відомою є історія порушення законодавства при проектуванні та будівництві ВАТ “Етрекс-1” автозаправної станції у сквері по вул. Серафимовича. Зокрема, перевіркою, проведеною Генеральною прокуратурою України, були встановлені грубі порушення вимог чинного законодавства:

 

Всупереч вимогам ст. 88 Водного кодексу України будівництво АЗС здійснювалося в межах прибережної захисної смуги (на відстані 69 метрів від Русанівського каналу), тоді як водоохоронна зона Дніпра встановлена шириною 100 метрів.

 

Відповідно до постанови Кабнету Міністрів України від 15.07.98. №1099 та наказу Міністерства внутрішніх справ України від 05.09.98. №651 автозаправні станції є пожежовибуховими об’єктами підвищеного рівня небезпеки і згідно з п.4 Указу Президента України №1005/96 від 28.10.96. при проектуванні АЗС повинна була проводитись державна експертиза з питань додержання вимог цивільної оборони та техногенної безпеки.

 

Крім того, у порушення наказу Міністерства хорони здоров ’ я України від 19.06.96. №173 та Державних будівельних норм №360-92 АЗС розміщено в густонаселеному житловому кварталі, в безпосередній близькості від будинків №17, 19, 19а по вул. Серафимовича, де проходять насичені транспортні артерії тощо.

 


“АЗС у сквері по вул. Серафимовича”

 

Причетним  до  незаконного  погодження  місця  розташування АЗС був також вищезгаданий Пастушенко С. Г.

 

В іншому випадку ВАТ «Етрекс-1» побудувало автозаправну станцію з порушенням санітарних норм, які вимагають щонайменше 50 м відступу від вікон житлового будинку.

 


“Приємне” сусідство

 

Ця АЗС розташована на перехресті вул. Великої Васильківської та Панаса Любченка. Варто згадати і намагання ВАТ «Етрекс-1» збудувати АЗС фактично на території 1-го Київського молокозаводу. Лише завдяки вчасному втручанню ВГО «Громадський контроль» проект не відбувся.

 


“На місці блакитного магазинчика мала бути червона АЗС”

 

У всіх вказаних випадках державна екологічна експертиза якщо й мала позитивні висновки, то здійснювалася з порушеннями чинного законодавства (в т. ч. без опублікування заяв про екологічні наслідки запропонованої діяльності підприємства та без повідомлення про результати державної екологічної експертизи).

 

Своєрідна ситуація склалася і навколо недавно відкритого Київського пивоварного заводу, на якому виробляють пиво “Славутич”, “Львівське”, “ Tuborg ”, “Арсенал”.

 

 

 

 

 

Новий завод побудували в стислі терміни. Однак, слід зауважити, що у безпосередній близькості від підприємства функціонує полігон твердих відходів №6, а на відстані близько 1,5 кілометра розташоване підприємство “Радон”, де захоронюють радіоактивні відходи. Згідно з екологічним атласом Києва, недалеко від місця розташування пивоварні зафіксовано пляму радіоактивного цезію-137. До речі, одне з найбільш забруднених калієм-40, цезієм-137, свинцем та нафтопродуктами місць, виявлених під час нашого дослідження, розташоване за 120 метрів від того самого підприємства по вулиці Червонопрапорній. Рівень забруднення повітря диоксидом азоту, сірчистим ангідридом та оксидом вуглецю за тією ж адресою є недопустимим (кратність перевищення гранично допустимого забруднення складає 3,7, що відповідає ступеню небезпечності – помірно небезпечний).

 

Конституція України. Стаття 50. “Кожен має право на безпечне для життя і здоров ’ я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди. Кожному гарантується право вільного доступу до інформації про стан довкілля, про якість харчових продуктів і предметів побуту, а також право на її поширення. Така інформація ніким не може бути засекречена”.

 

Мамчур Ігор
Центр політологічного та економічного аналізу “Київ – XXI “

 

Довбах Володимир
Всеукраїнська громадська організація “Громадський контроль

 

Copyright by "Центр політологічного та економічного аналізу "Київ - ХХІ"