АНАЛІТИКА > ЕКОНОМІКА

ЗАГАЛЬНИЙ ОГЛЯД ЕКОНОМІЧНИХ ПОДІЙ ТА НОРМАТИВНО-ПРАВОВИХ АКТІВ

ВИЩИХ ОРГАНІВ ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ

Протягом травня 2004р. Кабінет Міністрів прийняв 130 постанов, Президент України підписав 73 Укази, а Верховна Рада розглянула на своїх засіданнях 83 документа.

Щодо подій, які мали найбільш вагомий вплив на діяльність економічних агентів в Україні протягом травня, то тут у першу чергу слід згадати про розширення ЄС та підвищення цін на пальне.

1-го травня 2004 року з’явився кордон між Україною та Євросоюзом. До складу останнього увійшли Польща, Угорщина, Чехія, Словаччина, Словенія, Кіпр, Мальта, Латвія, Литва і Естонія.

Наслідки розширення ЄС для України оцінюються по-різному. З одного боку, представники Європейської комісії з питань розширення неодноразово заявляли, що Україна тільки виграє від розширення ЄС, в першу чергу, за рахунок формування єдиного ринку збуту для своєї продукції з чисельністю населення 450 млн. чол. та внаслідок зниження імпортних мит на ринках нових членів ЄС в середньому з 9% до 4%.

З іншого боку, вітчизняні експерти наводять цілу низку аргументів не на користь розширення ЄС, в сенсі впливу такого кроку на економічне життя в Україні. Серед основних можна виділити:

• скорочення українського експорту в країни Балтії на 15-20% і подорожчання експортних (за підсумками 2002 року – на 2,9%, або на 9,6 млн. дол. США) і імпортних товарів (на 5% або на 2,79 млн. дол. США, за даними Мінекономіки) внаслідок розірвання угод про вільну торгівлю з цими країнами;

• погіршення конкурентних позицій України щодо експорту товарів з середнім рівнем технологічності, через поширення дії на нових членів ЄС європейських угод по лібералізації торгівлі з окремими країнами і групами країн, а також митних преференцій, які надані країнам, що розвиваються;

• введення новими членами ЄС нетарифних обмежень, технічного, санітарного, фітосанітарного, ветеринарного контролю для сільськогосподарської продукції з України. Це може означати повне закриття ринків нових країн-членів ЄС для українських аграріїв.

• втрата традиційних ринків збуту через розповсюдження на них антидемпінгових заходів ЄС по відношенню до окремих видів продукції з України (відповідно до підрахунків експертів, на ринки нових членів ЄС протягом року поставляється на 54 млн. дол. США продукції, металургійної і хімічної галузей України). Таким чином, у короткостроковій перспективі мова буде йти не стільки про розширення ринків збуту в ЄС-25, скільки про боротьбу за збереження вже існуючих об'ємів експорту в ЄС-10;

• введення візового режиму може привести до згортання ділових контактів, в першу чергу, між представниками малого українського бізнесу і їх партнерами в країнах Східної Європи. Крім того, введення віз може призвести до значного зниження об'ємів прикордонної торгівлі;

• перетворення України з країни транзиту нелегальних мігрантів на країну їх накопичення і збільшення (приблизно на 17 %) витрат щодо їх утримання і депортації.

В підсумку можна стверджувати, що від розширення ЄС в коротко- і середньостроковій перспективі Україна більше програє, ніж виграє. І реальних пропозицій з мінімізації «збитків» від цього кроку для українських підприємств практично немає. Найбільш імовірною є ситуація, коли деякі українські експортери будуть вимушені переорієнтовувати частину своєї продукції з ринку ЄС на інші регіони.

Своєрідною відповіддю української сторони на розширення Європейського Союзу стала активізація співпраці в напрямку інтеграційних процесів на Схід, а саме щодо створення Єдиного економічного простору (ЄЕП) у складі чотирьох країн: Казахстану, Білорусі, України та Росії. З 22 по 25 травня в Ялті відбувся самміт ЄЕП за участю найвищих посадових осіб країн-членів. За підсумками самміту, керівники країн-членів ЄЕП дійшли висновку про необхідність продовження роботи в напрямку створення ефективних механізмів функціонування Єдиного економічного простору в майбутньому.

Оцінюючи наслідки самміту, експерти відзначають не зовсім чітку структуру і функції майбутнього утворення. Йдеться про те, що на початку йшла мова про договір вільної торгівлі, а згодом про митний союз, про спільну валюту, про гармонізацію цін на так звані природні монополії тощо. Такий розвиток переговорів не створює підстав для оптимізму стосовно ефективної діяльності новоствореного утворення.

Багато експертів сходяться в думці про те, що для України не зовсім зрозумілими є переваги саме цієї зони вільної торгівлі. Адже вже існують відповідні домовленості, принаймні між Росією та Україною. Вони безпроблемно функціонують, за винятком енергоносіїв, що, зокрема, робить імпорт енергії для української сторони дорожчим.

В підсумку, мало хто позитивно оцінює наслідки для України від створення Єдиного економічного простору у такому форматі, який пропонується.

Продовжуючи характеристику міжнародної економічної ситуації, слід зауважити, що її кон’юнктура істотно вплинула на економічну ситуацію всередині країни. Йдеться про підвищення цін на пальне у світі.

У травні ціни на нафту на світових ринках підвищились до найвищої позначки за останні 20 років. Середнє зростання світових цін склав приблизно 30 відсотків.

В Україні з початку травня нафтопродукти подорожчали в середньому на 30-50%.

Внаслідок подорожчання пального з’явились тенденції до зростання цін на більшість видів товарів та послуг, оскільки пальне – базовий елемент собівартості левової частки товарів.

Зокрема, зростання цін на окремі харчові продукти може скласти від 10 до 20 відсотків. Неодноразово наголошували на необхідності підняття цін на свої послуги і представники організацій, які надають транспортні послуги. Наприклад, уповноважені особи „Укрзалізниці” підкреслили, що у випадку збереження завищених цін на пальне послуги цієї структури неодмінно подорожчають, оскільки "Укрзалізниця" є найбільшим в країні споживачем дизельного палива, якого вона щорічно споживає близько 400 тисяч тонн.

Відтак, ціни підвищуватимуться практично на всі товари і послуги через "транспортну складову", яка виросте в результаті дорожчання нафтопродуктів.

Уряд, у свою чергу, намагався докласти зусиль для вирішення ситуації із цінами на пальне.

Перш за все, його зусилля були направлені на недопущення зростання цін для сільгоспвиробників. З вуст найвищих посадових осіб лунали запевнення про те, що ціни на пальне для агропромислового комплексу знизяться.

Для досягнення цієї цілі було проведено низку нарад між представниками уряду та нафтопереробних заводів в Україні. Останні обіцяли обмежити рентабельність оптових постачальників палива до 7% і припинити на певний час експорт палива, щоб таким чином стабілізувати ситуацію на ринку нафтопродуктів.

Крім того, НПЗ пообіцяли домовитися з підконтрольними АЗС про скорочення рентабельності до 13% з нинішніх 20%.

Влада намагалася вплинути на вирішення ситуації не тільки шляхом переговорів. Зокрема, податкові органи України почали перевірки всіх українських нафтопереробних заводів у зв'язку з різким підвищенням цін на нафтопродукти в травні, які проводяться з метою встановити правомірність підвищення цін підприємствами.

В підсумку було вирішено встановити адміністративний контроль за цінами на пальне. Було прийнято цілий ряд урядових рішень, зміст яких полягає у адміністративному регулюванні цін.

Але не тільки підвищенням цін на бензин жила економічна Україна в травні. Протягом місяця відбулася ще низка вагомих для економічних агентів подій.

Президент своїм указом № 547/2004 від 15 травня 2004 року доручив займатися розвитком Євроазійського нафтотранспортного коридору і, зокрема, реалізацією проекту "Одеса-Броди", Уряду, який відповідатиме за результати проведеної в цьому напрямку роботи. Глава держави скасував інститут спеціального уповноваженого з питань ЄАНТК, який з літа 2001-го року займався проблемами транспортування каспійської нафти. На думку Леоніда Кучми, діяльність цієї структури була неефективною.

Не дуже приємні новини надійшли для українських авіабудівників. Літак АН-70 не задовольнив росіян, а саме не відповідає вимогам ВПС Росії. Після огляду літака командування ВПС Росії оголосило про конкурс на створення свого літака, який би відповідав вимогам Російської армії. В підсумку Україна втратила перспективні ринки збуту.

В черговий раз критично оцінила перебіг процесу виконання бюджету Рахункова палата. Зокрема, цей орган оприлюднив висновки про те, що використання суб'єктами господарювання давальницьких схем у зовнішньоекономічній діяльності завдало державному бюджету втрат на суму майже 2, 4 мільярди гривень.

У висновку Рахункової палати йдеться про те, що "Використання давальницьких схем дозволяє на законних підставах уникати сплати податків при ввезенні на митну територію України сировини з подальшим вивозом готової продукції". За оцінкою експертів цієї структури, обсяги несплаченого податку на додану вартість із ввезених на територію України товарів у 2003 році складали 1, 8 мільярда гривень, ввізного мита – 600 мільйонів гривень.

При цьому в 2003 році об'єми імпортованої на територію України давальницької сировини збільшилися на 22, 7% порівняно з 2002 роком – до 1 мільярда 592,8 мільйонів доларів. Експорт продукції з давальницької сировини збільшився на 6% – до 2 мільярдів 91,1 мільйона доларів, або на 9, 1% всього експорту.

Продукція по окремих видах експортувалася переважно з давальницької сировини. Так, органічних хімічних сполук з давальницької сировини вивезено на 229, 6 мільйона доларів, або 64, 5% загального експорту, нафтопродуктів – 189, 1 мільйона доларів, або 71, 9% загального експорту, цукру і кондитерських виробів з нього – на 146, 6 мільйона доларів, або 73, 6% загального експорту, текстильного одягу – на 461 мільйона доларів, або 97, 6% загального експорту, трикотажного одягу – на 81, 5 мільйонів доларів, або 96, 8% загального експорту. Тобто це – черговий наголос на недосконалості існуючої в Україні податкової системи.

Наприкінці хотілося б згадати про перспективи розвитку економіки. Позитивні зрушення відбулися в царині функціонування пенсійної системи України. Антимонопольний комітет (АМК) України дав згоду на створення об'єднання "Національна асоціація недержавних фондів і адміністраторів недержавних пенсійних фондів". Засновниками нової структури виступили ТОВ "Перший український недержавний пенсійний фонд", ТОВ "Народний пенсійний фонд України", Міністерство праці і соціальної політики України.

Мета створення асоціації – суспільний контроль за діяльністю у сфері недержавного пенсійного забезпечення і сприяння розвитку недержавного пенсійного забезпечення в Україні шляхом розробки, впровадження і забезпечення виконання членами асоціації єдиних обов'язкових правил, вимог і стандартів здійснення недержавного пенсійного забезпечення. Відтак, хочеться сподіватися, що діяльність новоствореної структури буде спрямована на ефективне функціонування і розвиток пенсійного забезпечення в нашій країні.

Інститут реформ